Залишки Високого замку
Замовник	Лев Данилович
Збудовано	?, 1270, 1353, 1387
Зруйновано	1259, 1340, XVIII-XIXстоліття
Тип споруди	фортифікаційна



Равлик Ростислав Зіновійович

ПЕРСОНАЛЬНИЙ САЙТ

ВИСОКИЙ ЗАМОК

Висо́кий За́мок (пол. Wysoki Zamek) — замок, збудований під керівництвом Галицько-Волинського князя Лева на Замковій горі у Львові.

ІСТОРІЯ

За архівними документами і науковою літературою Високий та Низький замки у Львові виникли в часи Галицько-Волинської держави. З руських літописів і пізніших хронік XVI-XVII ст. (Альнпека, Ґруневеґа, Зиморовича) відомо, що на Замковій горі під керівництвом князя Лева Даниловича збудували укріплення. Вони були дерев'яно-земляними, як і переважна більшість руських градів. 1259 року на вимогу хана Бурундая, укріплення були розібрані, але1270 році відбудовані наново. (Львівський історик В.Зиморович вважав цей рік датою первісного будівництва фортифікацій на Замковій горі) У 1340 році, коли Львів вперше був захоплений Казимиром ІІІ, за словами хроніста Длуґоша, було спалено дерев'яний замок. Повторно швидкоруч відновлений замок був спалений литовцями у 1353 році.

Залишки Високого замку

Новий мурований замок постав на Замковій горі в кінці XIV столітті, очевидно, вже після остаточного захоплення руських земель Польщею у 1387 році. Він став резиценцією королівського старости й залоги. Його використовували також як в'язницю. Тут, зокрема, перебували полонені під Ґрюнвальдом у 1410 році німецькі лицарі, згодом утримували княжну Гальшку Острозьку.

Високий Замок не раз добудовували та ремонтували. Під час української революції під проводом Б.ХмельницѸзѾго Високий замок 15 жовтня 1648 року здобули селянсько-зѾзацькі загони полковника М.Кривоноса. На 1704 рік, коли Львів здобули шведи, замок був вже значно ушкоджений. Після 1772 року австрійська влада ініціювала розбирання фортифікацій навколо середмістя (1777 рік)

На початку XIX століття більшу частину Високого Замку розібрали. Рештки мурів майже дощента знищили у 1868—1869 роках під час насипання копця Люблінської унії. Фрагмент стіни, що зберігся — це південний мур так званого пригородку — двору між головними зовнішньою та внутрішньою брамами замку.

У 2004-2005 у Львові обговорювалася можливість відтворення на Замковій горі кам'яної споруди замку. Проект знайшов своїх прибічників і противників і в даний момент не реалізується.

Фрагмент гравюри панорами Львова 17 століття із зображенням Замкової гори

ЗАМКОВА ГОРА

Замкова гора (гора «Високий Замок») — один з пагорбів в місті Львові, найвища точка — 413 м. над рівн. моря.

На вершині розташований оглядовий майданчик, до якого веде спіральна пішохідна доріжка. Майданчик та доріжка освітлюються в темну пору доби.

За княжих часів ця вершина називалась Будильницею (в готичному Львові її називали Бідель). Сучасні історики вважають, що у давні часи на ній була кам'яна вежа. Під час розкопок Олексія Ратича виявлено основу круглої вежі, яку датують межею XII—XIII ст., тобто правлінням волинсько-галицького князя Романа Мстиславовича. Ймовірно це була дерев'яна фортеця з двома мурованими вежами.

Перша фортеця виникла тут за правління галицько-волинського князя Льва. За наказом польського короля Казимира ІІІ замок розбудували, гора стала називатись Замковою чи «Високим Замком».

У 1648 р. гору і замок здобули козацькі загони під проводом Максима Кривоноса. Під час штурму Львова шведським військом короля Карла ХІІ замок вже ніхто не боронив і протягом XVIII ст. він поступово перетворився на руїни, камінь з яких у ХІХ ст. використовували для будівництва кам'яниць та мощення вулиць.

За австрійських часів її називали Пісковою горою, а після того, як тут побував у 1851 р. цісар — горою Франца Йосифа.

З 1869 року на горі почали сипати копець Люблінської унії. Його висота, за різними джерелами, коливається в межах 410—413 метрів над рівнем моря, а над підніжжям гори копець височіє (з боку Підзамчого) на 150—160 метрів.

За радянських часів Високий Замок пробували називати Княжою горою. Хоча, за версією Івана Крип'якевича, так слід величати сусідню, західну вершину, де колись знаходилися головні укріплення княжого Львова.

В парку Високий Замок півсторіччя тому встановили пам'ятний камінь з написом:
14 (24) жовтня 1648 року селянсько-козацькі загони під керівництвом героя визвольної війни полковника Максима Кривоноса розгромили військо польсько-шляхетських загарбників і здобули замок на цій горі
З нагоди 350-річчя цієї події були наміри використати цей пам'ятний знак як постамент для спорудження пам'ятника Максиму Кривоносу. Однак не знайшлося коштів для реалізації цього проекту.
У 1883 р. на нижній терасі гори з боку Папарівки було встановлено пам'ятний камінь на честь перемоги війська під проводом короля Яна III Собєського над татарською армією у 1675 р. Зараз на цій занедбаній пам'ятці можна прочитати лише фрагменти напису польською мовою, повний текст якого був таким:
Р. Б. 1675, дня 24 серпня на Лисиницьких полях, які видно з цього узгір'я, Ян III Собєський, король польський, великий князь литовський та ін. на чолі 6000 польських лицарів розгромив 40000 татарську орду, що наступала на Львів. Вшановуючи пам'ять героїчного захисника, Рада м. Львова в 200-ту річницю визволення Відня, 12 вересня 1883 р., поклала цей камінь